- конкретність
- [конкре/т(')н'іс'т']
-тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
конкретність — ності, ж. Абстр. ім. до конкретний. Конкретність зображення … Український тлумачний словник
конкретність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Благодать - ласка — У церковнослов янській мові термін благодать (подібно, як і гр. χάρις) мав декілька значень: 1. те, що приємне, красиве (Пс. 45:3; Прип. 3:22; Проп. 7:16); 2. прихильне ставлення, ласкавість, милість (Муд. 3:9; Лк. 2:52); 3. дар, прислуга; 4.… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Зинькевич, Елена Сергеевна — Елена Зинькевич … Википедия
Мины заграждения — МИНЫ ЗАГРАЖДЕНІЯ, какъ соврем. оружіе обороны своихъ береговъ, появились въ концѣ XVIII в., въ борьбѣ за незав сть С. А. Соед. Штатовъ (см. Минное дѣло во флотѣ). Но лишь въ XX стол., въ рус. япон. войну, М. загр. становится оружіемъ… … Военная энциклопедия
Всеукраинский национальный конгресс — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
прямий — а/, е/. 1) Рівно витягнутий у якому небудь напрямку, без вигинів; прот. кривий. || Який іде, пролягає навпростець, з єднуючи якісь пункти (про шлях, стежку і т. ін.). || Не кучерявий (про волосся); рівний. || Без виступів, горбів, западин і т. ін … Український тлумачний словник
адміністративний — а, е. 1) Стос. до адміністрації (у 1 знач.). •• Адміністрати/вний акт акт органу державного управління, який встановлює, змінює або припиняє конкретні правовідносини. Адміністрати/вний аре/шт найсуворіший вид адміністративного стягнення;… … Український тлумачний словник
ЕНЕВИЧ — Федор Федорович [р. 13(26) апр. 1905] сов. философ. Д р филос. наук (с 1952), профессор (с 1952). Член КПСС с 1928. Окончил историч. фак т Моск. пед. ин та им. В. И. Ленина (1931), филос. отдел Укр. (Киевского) ин та красной профессуры (1937).… … Философская энциклопедия
адаптивний — а, е. Здатний пристосовуватися. •• Адапти/вна анте/на різновид антени з обробкою сигналів, яка призначена для максимілізації відношення сигнал – шум. Адапти/вна зо/на характерний тип місцеперебування із сукупністю специфічних екологічних умов для … Український тлумачний словник